Европска харта реґіоналных або меншыновых языків

Преамбула
 
Членьскы штаты рады Европы, сіґнатарёве той харты,
  • зоглаяднюючі то, же цілюм Рады Европы є досягнутя векшой єдноты меджі єй членами, головно з цілём охороны і релізації ідеалів і прінціпів, котры суть їх сполочным наслідством,
  • зоглаяднюючі то, же охорона історічных реґіоналных або меншыновых языків Европы, з котрых дакотрым грозить поступне вымертя, помагать к утриманю і розвиваню европского културного богатства і традіцій,
  • зоглаяднюючі то, же право хосновати  реґіоналный або меншыновый язык в пріватнім або публічнім жывоті ся поважує за неодобтарельне право в згоді з прінціпами обсягнутыма в Меджінароднім пакті о обчаньскых і політічных правах Орґанізації Споєных народів в духу Договору о охороні людьскых прав і основных слобод Рады Европы,
  • маючи на памяти роботу зроблену в рамках КБСЕ а окреме Гелсиньскый Кінцёвый акт з року 1975, як документ з Коданьской встрічі з року 1990,
  • підкреслюючі значіня інтеркултуры і вецейязычности і усвідомлюючі сі, же охорона  і підтримка реґіоналных або меншыновых языків бы не мала быти на укор офіціалных языків і потребы їх учіня,
  • усвідомлюючі сі факт, же охорона  і підтримка реґіоналных або меншыновых языків в різных державах і реґіонах Европы є вызначным бенефітом вытворёваня Европы основаной на прінціпах демокрації і културной різности в рамках утриманя народной сувереніты і теріторіалной інтеґріты,
  • маючі на памяти шпеціфічны условія і історічны традіції в окремых реґіонах европскых штатів, договорили ся так:
Часть I
 
Всеобщі установліня
 
Статя 1

Основны понятя
  • На умысел той харты ся під понятём
  1.  „реґіоналны або меншыновы языкы“ розумлять языкы і традічне хоснованя на теріторії даного штату ёго жытелями, котры творять меншу ґрупу в порівнаю з другыма обчанами штату, і суть інакшы од офіціалного(ых) языка(ів) даного штату, не належать ту діалекты офіціалного(ых) языка(ів) штату ани языкы міґрантів,
  2. „теріторія, на котрій ся хоснує реґіоналный або меншыновый язык,“ ся розумить як ґеоґрафічна область, в котрій є тот язык средством выражаня ся даякого чісла людей, котры мають право на приятя різных охранных і підтримуючіх опатрінь, о котрых говорить харта,
  3. „языкы без теріторії“ ся розумлять языкы хоснованы штатныма обчанами штату, котры суть інакшы од языка або языків другой часткы жытельства штату, котры не мож споёвати з конкретнов ґеоґрафічнов областёв напідперек їх традічному хоснованю на теріторії штату.
 Статя 2
Завязкы
  • Кажда змлувна сторона ся завязує дотримовати установліня уведжены в части II в одношіню ку вшыткым реґіоналным або меншыновым языкам, котрыма ся бісідує на єй теріторії, а котры зодповідають дефініції згодній зо статёв 1.
  • В одношіню ку каждому языку, котрый ся уведе при ратіфікації, приятю або схваліню в згоді зо статёв 3, ся кажда змлувна сторона завязує апліковати мінімално 35 пунктів або букв выбратых із установлінь части III той харты, причім найменше три мусять быти выбраты із статей 8 і 9 а по єднім із статей 9, 10, 11 і 13.
Статя 3
Орґанізачны опатріня
  • Каждый змлувный штат уведе в ратіфікачнім документі, документі о приятю або о схваліню каждый реґіоналный або меншыновый язык, або каждый офіціалный язык менше розшыреный на цілій своїй теріторії або на части теріторії, в одношіню ку котрому ся будуть апліковати пункты выбраты в згоді зо статёв 2 пункт 2.
  • Кажда змлувна сторона може хоцьколи нескорше оголосити ґнералнону таёмникови, же принимать завязкы выходжаючі із установлінь далшых пунктів харты, котры не суть уведжены в ратіфікачнім документі, документі о приятю або о схваліню, або же буде апліковати пункт 1 той статі на далшы реґіоналны або меншыновы языкы, припадні другы офіціалны языкы, менше хоснованы на цілій єй теріторії або части єй теріторії.
  • Завязкы выходжаючі з передідучого пункту творять нерозлучну частку ратіфікації, приятя або схваліня а мають єднаку силу од дня їх ознаміня.
Статя 4
Екзістуючі режімы охороны
  • Нияке установліня той харты не мож толковати як огранічуюче або неґуюче права ґарантованы Европскым договором о людьскых правах.
  • Установліня той харты не мають вплив на прязнивішы установліня, коты ся дотуляють поставліня реґіоналных або меншыновых языків або на установлня, котры реґулують правный режім членів меншын, котры можуть платити на теріторії змлувной стороны, або котры реґулують релевантны двойсторонны або многосторонны догоды.
 Статя 5
Екзістуючі завязкы
  • Нич в тій харті ся не сміє толковати як оправнююче зробити даяке діло, котре бы протіворечіло цілым Храты Споєных народів або другым завязкам в згоді з меджінародным правом враховано прінціпів сувереніты і теріторіалной компактности штатів.
 Статя 6
Інформації
  • Стороны ся завязують дати інформації зодповідаючім орґанам, орґанізаціам і особам о правах і повинностях установленых в тій харті.
Часть II
 
Цілі і прінціпы сформулованы в згоді зо статёв 2 пункт 1
 
Статя 7
 Цілі і прінціпы
  • В одношіню ку реґіоналным або меншыновым языкам во сферах, де ся они хоснують, а подля ставу окремых языків, змлувны стороны основають свою політіку, леґіслатіву і практіку на тых цілёх і прінціпах:
  1. признаня реґіоналных або меншыновых языків як проявліня културного богатства,
  2. решпектованя ґеоґрафічной области каждого реґіоналного або меншынового языка так, жебы екзістуюче, або приготовлёване адміністратівне розділіня не забранёвало підтримці того реґіоналного або меншынового языка,
  3. потреба ясного поступу при підтримці реґіоналных або меншыновых языків з цілём їх утриманя, 
  4. злегчіня а/або підтримка словного або писомного прояву в реґіоналнім або меншыновім языку в публічнім і в пріватнім жывоті,
  5. утримованя і розвиваня контактів у сферах, котры реґулує тота харта, меджі ґрупами, котры хоснують реґіоналный або меншыновый язык і другыма  ґрупами жыючіма  в штаті, котры хоснують язык в ідентічній або близкій подобі, як і надвязаня културных контактів з другыма ґрупами в штаті, котры хоснують інакшы языкы, 
  6. уділіня адекватных форм і средств на учіня і штудії реґіоналных або меншыновых языків на вшыткых вгодных ступнях школ,
  7. уділіня выгод, котры бы дозволили особам, котры не володіють реґіоналным або меншыновым языком і жыючім в области, де ся тот язык хоснує, жебы ся го в припаді інтересу могли научіти, 
  8. підтримка штудія і выскуму реґіоналных або меншыновых языків на універзітах або в еквівалентных інштітуціах,
  9. підтримка адекватных форм меджінародной выміны у сферах, котры реґулує тота харта про реґіоналны або меншыновы языкы, кідь ся хоснують в ідентічній або близкій подобі в двох або вецей штатах. 
  • Стороны ся завязують еліміновати, як так іщі не зробили, вшыткы неоподстатнены розділы, выняткы, обмеджіня або выгоды при хоснованю реґіоналного або меншынового языка, котрых цілём є одрадити од хоснованя або огрозити ёго утримованя і розвиваня. Приятя окремых опатрінь, зробленых на ужыток реґіоналных або меншыновых языків, котры мають підтримовати рівноправность меджі ужывателями тых языків і друхым жытельством, або опатрінь, котры приглядають на їх окремы условія, не мож раховати за діскріміначны опротів ужывателям розшыренішых языків.
  • Стороны ся завязують підтримовати адекватныма средствами взаємне порозумліня меджі вшыткыма языковыма ґрупами в державі, а головно загорнути решпектованя, порозумліня і толеранцію ку реґіоналным або меншыновым языкам до выховы і научаня, котре давать в держава, а ку уведженому приступу вести і масовокомунікачны медіа.
  • При напрямованю політікы ка реґіоналны або меншыновы языкы змлувны стороны возьмуть до мерку потребы і желаня формулованы ґрупами, котры уведжены языкы хоснують. В припаді потребы можуть основати порадны орґаны, котры бы помагали орґанам у вшыткых вопросах, котры ся дотуляють реґіоналных або меншыновых языків.
  • Стороны ся завязують апліковати, mutatis mutandis, прінціпы уведжены в пунктах 1аж 4 про языкы без теріторії. Но про тоты языкы платить, же друг і розсяг опатрінь і ціль реалізації той харты треба установити адекватні, з оглядом на потребы і желаня, а тыж і традіції і характерістічны рісы ґруп, котры тоты языкы хоснують.
Часть III
 
Опатріня на підтримку хоснованя реґіоналных або меншыновых языків в публічнім жывоті в згоді зо озавязками уведженыма в статі 2 пинкт 2
 
Статя 8
 Научаня
  • У сфері научаня ся змлувны стороны завязують на теріторіях, де ся такы языкы хоснують, подля сітуації каждого з тых языків а без пошкоджіня научаня офіціалного(ых) языка(ів) штату.
  1. і. забеспечіти доступность передшкольской выховы в зодповідаючіх реґіоналных або меншыновых языках, або
    іі. забеспечіти доступность того, жебы векша часть предшкольской выховы была в зодповідаючіх реґіоналных або меншыновых языках, або
    ііі. прияти єдно із вышше уведженых опатрінь в згоді з пунктами і. аж іі. холем про школярів із родин, котры проявлять інтерес, за передпокладу достаточного чісла школярів, або
    іv. кідь публічны орґаны не мають пряму компетенцію у сфері передшкольской выховы, помагати а/або підтримовати реалізацію уведженых опатрінь в згоді з пунктами і. аж ііі.,
  2. і. забеспечіти доступность научаня на основных школах в зодповідаючіх реґіоналных або меншыновых языках, або
    іі. забеспечіти доступность того, жебы векша часть научаня на основных школах была в зодповідаючіх реґіоналных або меншыновых языках, або
    ііі. забеспечіти, жебы на основных школах ся учіли зодповідаючі реґіоналны або меншыновы языкы як неодділна частка штудійных основ, або
    іv. прияти єдно із вышше уведженых опатрінь в згоді з пунктами і. аж ііі. холем про школярів із родин, котры проявлять інтерес, за передпокладу достаточного чісла школярів,
  3. і. забеспечіти доступность научаня на середніх школах в зодповідаючіх реґіоналных або меншыновых языках, або
    іі. забеспечіти доступность того, жебы векша часть научаня на середніх школах была в зодповідаючіх реґіоналных або меншыновых языках, або
    ііі. забеспечіти, жебы на середніх школах ся учіли зодповідаючі реґіоналны або меншыновы языкы як неодділна частка штудійных основ, або
    іv. прияти єдно із вышше уведженых опатрінь в згоді з пунктами і. аж ііі. холем про школярів, котры або, кідь є то вгодне, котрых родины проявлять інтерес, за передпокладу достаточного чісла школярів,
  4. і. забеспечіти доступность научаня на одборных школах в зодповідаючіх реґіоналных або меншыновых языках, або
    іі. забеспечіти доступность того, жебы векша часть научаня на одборных школах была в зодповідаючіх реґіоналных або меншыновых языках, або
    ііі. забеспечіти, жебы на одборных школах ся учіли зодповідаючі реґіоналны або меншыновы языкы як неодділна частка штудійных основ, або
    іv. прияти єдно із вышше уведженых опатрінь в згоді з пунктами і. аж ііі. холем про школярів, котры або, кідь є то вгодне, котрых родины проявлять інтерес, за передпокладу достаточного чісла школярів,
  5. і. забеспечіти доступность научаня на універзітах і на другых высокых школах в зодповідаючіх реґіоналных або меншыновых языках, або
    іі. забеспечіти средства на штудіум тых языків як одборных предметів універзітного і другого высокошкольского штудія, або
    ііі. кідь поставліня штату ку высокошкольскым інштітуціам не дозволює приятя опатрінь уведженых в пунктах і. а іі., підтримовати а/або забеспечіти доступность научаня на універзіті або на другій высокій школі в реґіоналных або меншыновых языках, або средств на штудіум тых языків як одборнях предметів універзітного або другого высокошкольского штудія,
  6. і. забеспечіти контінуалне научаня або штудійны курзы про дорослых переважно, або чісто в реґіоналных або меншыновых языках, або
    іі. забеспечіти доступность того, жебы ся тоты языкы стали предметом научаня дорослых, або частков контінуалного научаня, або
    ііі. кідь публічны орґаны не мають пряму компетенцію у сфері научаня дорослых, помагати а/або підтримовати учіня тых языків в рамках научаня дорослях або контінуалного научаня,
  7. прияти опатріна на забеспечіня научаня історії і културы, котра мала вплив на реґіоналный або меншыновый язык,
  8. забеспечіти основне і далше научаня учітелів потрібных на реалізацію тых пунктів од а) по g), котры змлувна сторона прияла,
  9. вытворити єден або вецей контрольных орґанів зодповідных за контролю приятых опатрінь і за проґрес досягнутый при заваджаню або розвиваню научаня реґіоналных або меншыновых языків і выготовліня сістематічных справ о своїх зіщінях, котры будуть поблікованы. 
  • Во сфері научаня, на другых теріторіях як тых, де ся реґіоналны або меншыновы языкы традічні хоснують, змлувны стороны ся завязують, кідь то чісло особ, котры хоснують реґіоналный або меншыновый язык выжадує, поволити, підтримати або забеспечіти научаня в реґіоналнім або меншыновім языку або научаня того языка на вшыткых вгодных ступнях школ.
Статя 9
 Судництво
  • Змлувны стороны ся завязують в судных обводах, в котрых чісло ужывателів реґіоналных або меншыновых языків, котры жыють на тій теріторії оправдать приятя нижше уведженях опатрінь, подля сітуації окремых языків і за передпокладу, же хоснованя можливостей уведженых в тім пункті не буде судця брати як забрану рядного выповняня юрісдікції,
  1. в трестнім конаню:
    і. забеспечіти, жебы суды на жадость єдной стороны вели конаня в реґіоналных або меншыновых языках, а/або
    іі. ґарантовати обжалованону право хосновати ёго реґіоналный або меншыновый язык, а/або
    ііі. забеспечіти, жебы ся жадости і доказы, писомны або устны, не брали за неприятельны лем зато, бо были передложены в реґіоналнім або меншыновім языку, а/або
    іv. выготовити на пожаданя докуметы котры ся односять ку конаню в зодповідаючім реґіоналнім або меншыновім языку, а кідь є то потрібне, выужыти службы тлумочників, через переклады, котры бы про особу, котрой ся то дотулять, не были далшыма выдавками,
  2. в обчаньскім конаню:
    і. забеспечіти, жебы суды на жадость єдной стороны вели конаня в реґіоналных або меншыновых языках, а/або
    іі. забеспечіти доступность того, жебы хоцьколи кідь сторона выступать перед судом, могла хосновати свій реґіоналный або меншыновый язык, а то без того, жебы выскочіли додаточны наклады про тоту сторону, а/або
    ііі. забеспечіти доступность передложіня документів і доказів в реґіоналных або меншыновых языках, кідь є то потрібне выужыти службы тлумочників або через переклады,
  3. в конаню перед судами в справных річах:
    і. забеспечіти, жебы суды на жадость єдной стороны вели конаня в реґіоналных або меншыновых языках, а/або
    іі. забеспечіти доступность того, жебы хоцьколи кідь є сторона повинна выступати особні перед судом, могла хосновати свій реґіоналный або меншыновый язык, а то без того, жебы выскочіли додаточны наклады про тоту сторону, а/або
    ііі. забеспечіти доступность передложіня документів і доказів в реґіоналных або меншыновых языках, кідь є то потрібне выужыти службы тлумочників або через переклады,
  4. прияти опатріня, котры забеспечать, же аплікованя буквы b) пунктів і., іі. а буквы c) пунктів і., іі. а кажде потрібне выужытя тлумочників і перекладів на буде мати за наслідок вытворіня додаточных накладів особ, котрых ся то дотулять. 
  • Стороны ся завязують:
  1. не знеґовати платность правных документів выготовленых в штаті лем зато, бо суть выготовлены в реґіоналнім або меншыновім языку, або
  2. не знеґовати  меджі сторонами платность правных документів выготовленых в штаті лем зато, же суть конціпованы в реґіоналнім або меншыновім языку, і забеспечіти, жебы ся могли апліковати при заінтересованых третіх сторонах, котры не хоснують тоты языкы, за предпокладу, же тот хто докуметы ужывать, обознамить третю сторону з обсягом тых документів, або
  3. не знеґовати меджі сторонами платность правных документів выготовленых в штаті лем зато, же суть конціпованы в реґіоналнім або меншыновім языку
  • Змлувны стороны ся завязують забеспечіти доступ в реґіоналных або меншыновых языках найважнішых внутроштатных правных предписів і тых, котры ся дотуляють особ, котры хоснують тоты языкы, кідь даны тексты не были доступны інакшым способом.
Статя 10
Справны орґаны і публічны службы
  • В справных цілкох штату, де чісло ужывателів реґіоналных або меншыновых языків, котры суть на тій теріторії оправдать приятя нижше уведженых опатрінь, і подля сітуації каждого із языків, ся змлувны стороны завязують, кідь є то можне,
  1. і. забеспечіти, жебы справны орґаны хосновали реґіоналны або меншыновы языкы, або
    іі. забеспечіти, жебы урядникы, котры приходжають до контакту з людьми хосновали реґіоналны або меншыновы языкы в одношіню к особам котры ся на них обернуть в тых языках, або
    ііі. забеспечіти, жебы ужывателі реґіоналных або меншыновых языків могли передложыти устны або писомны жадости, як і достати одповідь в тых языках, або
    іv. забеспечіти, жебы ужывателі реґіоналных або меншыновых языків могли правоплатні передложыти документ в тых языках,
  2. дати жытелям звычайні хоснованы урядны тексты і формуляры в реґіоналных або меншыновых языках або в дбойязычній верзії,
  3. дозволёвати справным орґанам конціповати документы в реґіоналнім або меншыновім языку.
  • Покы іде о містны і реґіоналны орґаны, на теріторії, де жыє таке чісло ужыветелів реґіоналных або меншыновых языків, котрый оправдать приятя нижше уведженых опатрінь, змлувны стороны ся завязують забеспечіти доступность а/або підтримати
  1. хоснованя реґіоналных або меншыновых языків в штруктурі містных і реґіоналных орґанів,
  2. можность, жебы ужывателі реґіоналных або меншыновых языків могли передложыти устны або писомны жадости в тых языках,
  3. зверейніня урядных документів реґіоналных орґанів тыж в зодповідаючіх реґіоналных або меншыновых языках,
  4. зверейніня урядных документів містных орґанів тыж в з реґіоналных або меншыновых языках, 
  5. хоснованя реґіоналных або меншыновых языків на їднанях реґіоналных орґанів, но без вылучіня хоснованя офіціалного(ых) языка(ів) штату,
  6. хоснованя реґіоналных або меншыновых языків на їднанях містных орґанів, но без вылучіня хоснованя офіціалного(ых) языка(ів) штату,
  7. хоснованя або перебратя традічных і справных містных назвів в реґіоналных або меншыновых языках, і кідь є то потрібне, вєдно із названём в офіціалнім(ых) языку(ах). 
  • З оглядом на публічны службы, котры уділюють справны орґаны або другы особы, котры діяють в їх мені, ся змлувны стороны завязують на теріторіях, де ся хоснують реґіоналны або меншыновы языкы, в згоді з поставлінём каждого языка і кідь є то можне:
  1. забеспечіти, жебы ся при уділёваню служеб хосновали реґіоналны або меншыновы языкы, або:
  2. дозволити ужывателям реґіоналных або меншыновых языків передложыти жадость і достати одповідь в тых языках, або
  3. дозволити ужывателям реґіоналных або меншыновых языків передложыти жадость в тых языках. 
  • Змлувны стороны ся завязують з цілём забеспечіня установлінь пунктів 1.2 і 3, котры прияли, прияти єдно або вецей наслідуючіх опатрінь:
  1. дати пожадованый переклад або тлумачіня, кідь ся то жадать,
  2. наберати, а там де є то потрібне, школити урядників і другых заместнанців публічных служеб,
  3. кідь є то можне, сповнити пожадавкы особ, котрых ся то дотулять, уможнити їм хосновати або перебрати призвіско в реґіоналных або меншыновых языках
Статя 11
Масмедіа
  • Змлувны стороны ся завязують про ужывателів реґіоналных або меншыновых языків на теріторіях, де ся тоты языкы хоснують, і подля сітуації каждого з языків в розсягу, в якім суть публічны орґаны прямо або непрямо компетентны, мають правомочі або мають в тій сфері даяку задачу, решпектуючі при тім прінціпы незалежности і самостатности масмедій
  1. в мірі, в якій радіо і телевізіа повнять ціль верейноправных масмедій:
    і. забеспечіти основаня холем єдной радіостаніці і єдного телевізного каналу в реґіоналных або меншыновых языках, або
    іі. підтримовати а/або помагати основаню холем єдной радіостаніці і єдного телевізного каналу в реґіоналных або меншыновых языках, або
    ііі. прияти вгодны опатріня, жебы тоты, котры забеспечують ход масмедій понукали проґрамы в реґіоналных або меншыновых языках,
  2. і. підтримовати а/або помагати основаню холем єдной радіостаніці в реґіоналных або меншыновых языках, або
    іі. підтримовати а/або помагати періодічному высыланю радіопроґрамів в реґіоналных або меншыновых языках,
  3. і. підтримовати а/або помагати основаню холем єдного телевізного каналу в реґіоналных або меншыновых языках, або
    іі. підтримовати а/або помагати періодічному высыланю телевізных проґрамів в реґіоналных або меншыновых языках,
  4. підтримовати а/або помагати  вырабляню і шыріню звуковых і авдіовізуалных творів в реґіоналных або меншыновых языках, 
  5. і. підтримовати а/або помагати основаню а/або утриманю холем єдного денного періодіка в реґіоналных або меншыновых языках, або
    іі. підтримовати а/або помагати періодічному публікованю статей в періодіках в реґіоналных або меншыновых языках,
  6. і. зафінанцовати міморядны наклады тых масмедій в реґіоналных або меншыновых языках, кідь закон доволює фінанчну підтримку масмедій, або
    іі. апліковати екзістуючі опатріня о фінанчній підтримці і на выробу авдіовізуалных творів в реґіоналных або меншыновых языках,
  7. підтримовати научаня публіцістів і другых заместнанців про масмедія, котры хоснують реґіоналны або меншыновы языкы.
  • Змлувны стороны ся завязують ґарантовати слободу прямого прийму радіовых або телевізных высылань сусідніх держав в языку, котрый ся хоснує в єднакій або близкій подобі реґіоналного або меншынового языка і не забранёвати переносу радіовых і телевізных высылань зо сусідніх держав в уведженім языку. Далей ся завязують забеспечіти, жебы не были ниякы обмеджіня слободы прояву і вольной ціркулації інформацій в прессі, котра хоснує язык в ідентічній подобі або в подобі близкій реґіоналному або меншыновому языку. Повніня уведженой слободы, зато бо обсягує повинности і зодповідность, може ся піддавати істым формалітам, условіям, обмеджіням або санкціам, котры установлює закон а суть потрібны в демократічній сполочности в інтересах народной беспечности, теріторіалной компактности або публічного порядку, жебы ся заборонило непорядку і на превенцію злочінности, охорону здоровя і моралкы, охорону репутації або прав другых, забороніня шыріня тайных інформацій або на утриманя авторіты і несторонности судницьтва.
  • Змлувны стороны ся завязують забеспечіти, жебы інтересы ужывателів реґіоналных або меншыновых языків мали заступліня або, жебы ся на них холем приглядало в орґанах, котры мож вытворирти в згоді зо законом, з цілём ґаранції слободы і плураліты масмедій.
Статя 12
Културне діяня і културны інштітуції
  • В одношіню ку културным актівітам і културным інштітуціам – головно к бібліотекам, к відеотекам, ку културным центрам, к музеям, архівам, академіам, театрам і кінам, як і ку літературным творам і ку кінематоґрафічній продукції, к народній културній творчости, фестівалам, ку културній продукції враховано, inter alia хоснованя новых технолоґій – змлувны стороны ся завязують на теріторіях, де ся уведжены языкы хоснують, в розсягу, в якім суть публічны орґаны компетентны, мають правомочі або мають в тій сфері даяку задачу,,
  1. підтримовати проявы і актівіты характерістічны про реґіоналны або меншыновы языкы, як і підтримовати різны доступы ку творам вытвореным в тых языках,
  2. в різній формі підтримовати в другых языках доступ ку творам вытвореным в реґіоналных або меншыновых языках помаганём і розвиванём перекладательской актівіты, дабінґу, пост-сінхронізації і выробы тітулків,
  3. підтримовати в реґіоналных або меншыновых языках доступ ку творам вытвореным в другых языках помаганём і розвиванём перекладательской актівіты, дабінґу, пост-сінхронізації і выробы тітулків, 
  4. Забеспечіти, жебы орґанізації зодповідны за робліня і підтримованя різных форм културных актівіт брали партічный огляд на зачленіня познаня і хоснованя реґіоналных або меншыновых языків і култур до актівіт, котры орґанізують або підтримують,
  5. просаджовати, жебы орґанізації зодповідны за робліня і підтримованя різных форм културных актівіт мали к діспозіції персонал, котрый добрі володіє зодповідаючім реґіоналным або меншыновым языком, як і языком(ами) другых жытелів,
  6. підтримовати пряму участь заступців ужывателів даного реґіоналного або меншынового языка при вытворёваню културных інштітуцій і планованю културных актівіт, 
  7. напомагати а/або злегшыти вытворіня єдного або вецей орґанів повіреных зберанём, архівованём і уваджанём або выдаванём творів вытвореных в реґіоналных або меншыновых языках,
  8. в припаді, же є то потрібне, вытворити а/або підтримовати і фінанцовати перекладательскы службы і выскум назвословія, головно з цілём утримованя і розвиваня зодповідаючой адміністратівной, торговой, економічной, соціалной, технолоґічной або правной термінолоґії в реґіоналнім або меншыновім языку. 
  • Во сферах, де ся традічно не хоснують реґіоналны або меншыновы языкы, змлувны стороны ся завязують, кідь то оправдать чісло ужывателів реґіоналного або меншынового языка, забеспечіти доступность, підтримку а/або забеспечіти вгодны културны актівіты або інштітуції в згоді з передідучім пунктом.
  •  Змлувны стороны ся завязують при реалізації своёй културной політікы в загранічу вытворёвати вгодный простор про реґіоналны або меншыновы языкы і їх културный прояв.
Статя 13
Економічный і соціалный жывот
  • В одношіню ку економічным і соціалным актівітам, змлувны стороны на цілій свої теріторії ся завязують:
  1. выняти зо своёго правного порядку вшыткы установліня, котры без причіны заказують або ограничують хоснованя реґіоналных або меншыновых языків в документах, котры ся дотуляють економічного або соціалного жывота, головно в працёвных змлувах і в технічных документах, як суть наводы на ужываня выробків або заряджінь,
  2. заказати уваджати клаузулы котры вынимають або огранічують хоснованя реґіоналных або меншыновых языків в інтерных передписах подників і в окремых списах холем меджі ужывателями єднакого языка,
  3. поставити ся протів поступам, котры суть наміряны на одгваріня од хоснованя реґіоналного або меншынового языка у сфері економічных і соціалных актівіт,
  4. злегчіти а/або підтримати хоснованя реґіоналных або меншыновых языків іншакыма средствами як суть уведжены вышше.. 
  • В одношіню ку економічным і соціалным актівітам  ся змлувны стороны завязують, кідь суть пувлічны орґаны на то компетентны, на теріторіях, де ся хоснують реґіоналны або меншыновы языкы, а як то є можне,,
  1. загорнути до своїх фінанчных і банковых передписів установліня, котры дозволять через поступы злучітельны із комерчнов практіков хоснованя реґіоналных або меншыновых языків при выготовлёваню платобных приказів (шеків, зменок атд.), як і другых фінанчных докладів, або кідь є то вгодне, забеспечіти реалізацію такых установлінь,
  2. в економічных і соціалных секторах, котры належать прямо під їх контролю (публічный сектор) реалізовати опатріня  на підтримку хоснованя реґіоналных або меншыновых языків,
  3. забеспечіти, жебы інштітуції соціалной старостливости, як шпыталі, домовы доходців і притулкы, давали можность приятя і старостливости во своїм языку тым особам, котры хоснують реґіоналный або меншыновый язык, кідь їм є потрібна старостливость зо здравотных причін, з причіны высокого віку або з другых причін,
  4. зодповідаючіма средствами забеспечіти, жебы беспечностны передписы были выготовлены в реґіоналных або меншыновых языках,
  5. забеспечіти, жебы інформації, котры ся дотуляють прав спотребітелів, котры давають зодповідны публічны орґаны, были доступны в реґіоналнім або меншыновім языку. 
Статя 14
Черезгранічна сполупраця
  • Змлувны стороны ся завязують
  1. реалізовати платны двойсторонны і многосторонны догоды, котрыма суть вязаны і штаты, в котрых ся хоснує єднакый язык в ідентічній або близкій подобі, або кідь є то потрібне, снажыти ся о приятя такых догод, котры бы мали підтримати контакты меджі ужывателямі єднакого языка в зодповідаючіх штатах  во сфері културы, наукы, інформацій, одборного приготовліня і ціложывотного научаня,
  2. дозволити а/або підтримати черезгранічну сполупрацю головно меджі реґіонами або містныма орґанами на ужыток реґіоналных або меншыновых языків, на теріторіях, на котрых ся хоснує єднакый язык в ідентічній або близкій подобі.. 
 Часть IV
 
Аплікація харты
 
Статя 15
Періодічны справы
  • Змлувны стороны будуть періодічно передкладати ґенералному таёмникові Рады Европы, во формі, котру установить Выбор міністрів, справу о політіці, в згоді з частёв II той храты, і о опатрінях, котры зреалізовали на забеспечіня установлінь части III, котры прияли.  Перша справа ся мусить передложыти до рока по набытю платности харты про дану змлувну сторону а наслідуючі справы в тройрочных інтервалах по першій справі.
  • Змлувны стороны будуть свої справы публіковати..
Статя 16
Контроля справ
  • Справы передложены ґенералному таёмникові Рады Европы, в згоді зо статёв 15, переконтролює выбор експертів, вытвореный в згоді зо статёв 17.
  • Орґаны або сполочности, леґално основаны на теріторії змлувной стороны, можуть упозорнити выбор експертів на річі, коты ся дотуляють повніня завязків, котры выплиають про тоту змлувну сторону із  части III той хатры. Выбор експертів може по конзултації зо зодповідаючов сторонов приглядати на тоты інформації при выготовліню справы в згоді з пунктом 3 той статі. Тоты орґаны або сполочности можуть навыше передложыти свій постой, котый ся дотулять політікы змлувной стороны в згоді з частёв II.
  • На основі справ в згоді з пунктом 1 і інформацій уведженых в пункті 2 приготовить выбор експертів справу про выбор міністрів. Ку справі ся придають припомінкы, котры ся пожадають од змлувной стороны, а выбор єй може опубліковати.
  • Справа выготовлена в згоді з пунктом 3 бы мала обсяговати головно навргы выбору експертів про Выбор міністрів, котрый на їх основі выготовить потрібны одпоручаня про єдну або про вецей змлувных сторон.
  • Ґенералный таёмник Рады Европы приготовить кажды два рокы детайлну справу про Парламентну громаду о аплікованю харты.
Статя 17
Выбор експертів
  • Выбор експертів є зложеный із шпеціалістів, за кажду змлувну сторону єден, котры суть выменованы Выбором міністрів із списку особ, котры навргла зодповідаюча змлувна сторона, абсолутно безугонных, котры суть узнаванымы шпеціалістами про вопросы, котры реґулує тота харта.
  • Членове выбору суть выменованы на добу шестёх років і можуть быти зволены зясь. Член выбору, котрый не може скінчіти свій мандат, буде нагородженый в згоді з процедуров уведженов в пункті 1 а новый член буде выконувати мандат на зоставаючу добу за своёго передходцю..
  • Выбор експертів прийме свій порядок їднаня. Ёго адміністратівны службы забеспечіть ґенералный таёмник Рады Европы.
Часть V
 
Кінцёвы установліня
 
Статя 18
  • Тота харта є отворена на підписаня членьскым штатам Рады Европы. Є потрібне єй ратіфіковати, прияти або схвалити. Ратіфікачны документы, документы о приятю або схваліню будуть усхованы у ґенералного таёмника Рады Европы.
Статя 19
  • Тота харта набуде платность прешый день в місяцю, котрый наслідує по перейджіню прёх місяців од дня, кідь пять членьскых штатів дасть согласіє быти вязаны хартов в згоді з установлінями статі 18.
  • В одношіню ку членьскому штату, котрый дасть додаточне согласіє быти вязаный хартов нескорше, набуде тота харта  платность прешый день в місяцю, котрый наслідує по перейджіню прёх місяців од дня усхованя ратіфікачного документу, документу о приятю або схваліню.
Статя 20
  • По набытю платности той харты може Выбор міністрів Рады Европы вызвати хоцькотрый штат, котрый не є членом Рады Европы, жебы приступив к тій харті.
  • В одношіню ку приступуючому штату набуде харта платность прешый день в місяцю, котрый наслідує по перейджіню прёх місяців од дня усхованя докуету о приступліню у ґенералного таёмника Рады Европы.
Статя 21
  • Каждый штат може при підписаню або усхованю ратіфікачных документів, документів о приятю, схваліню або приступліню зробити єдну або вецей выград к статі 7 пункты 2 аж 5 той харты. Нияка друга выграда ся не допущать.
  • Каждый змлувный штат, котрый зробив выграду на основі передідучого пункту, може єй цілком або счасти одволати через ознаміня послане ґенералному таёмникови Рады Европы. Одволаня набуде платность днём приытя ознаміня ґенералным таёмником.
Статя 22
  • Кажда змлувна сторона може тоту харту хоцьколи выповісти через ознаміня послане ґенералному таёмникови Рады Европы.
  • Выповіджіня набуде платность першый день в місяцю, котрый наслідує по перейджіню шестёх місяців од дня, кідь ґенеталный таёмник прияв ознаміня.
Статя 23
  • Ґенеталный таёмник Рады Европы ознамить членьскым штатам рады Европы і вшыткым штатам, котры приступили к тій харті,
  1. каждый підпис,
  2. усхованя каждого ратіфікачного документу, документу о приятю, схваліню або приступіню,
  3. каждый датум набытя платности той харты в згоді із статями 19 і 20,
  4. кажде ознаміня прияте в згоді зо статёв 3 пункт 3
  5. хоцьяке далше діяня, ознаміня або інформацію, котра ся односить ку тій харті.
  • На доказаня того підписаны, котры на то мали рядне повномочіє, підписали тоту харту..
  • Зроблене в Штрасбурґу 5. новембра 1992 в англицькім і во фрамцузскім языку, причім обідва варіанты мають єднаку платность, в єднім выготовліню, котре буде усховане в архівах Рады Европы. Ёго овірены копії пошле ґенералный таёмник Рады Европы вшыткым членьскым штатам Рады Европы і ка?

>> Európska charta regionálnych alebo menšinových jazykov v SK verzii
>> ​Digitálny manuál ľudských práv v rusínskom jazyku - eKniha v kocke
 

> Späť