Всеобща декларація людьскых прав

Всеобща декларація людьскых прав (Харта людьскых прав) была прията на засіданю III. Валной громады Организації споєных народів (ОСН) у формі резолуції № 217(III) дня 10. децембра 1948.

Словацька републіка ся голосить ку прiнціпам той декларації.

Преамбулa
  • Зато, бо признаня достойности, котра належыть каждому чоловікови од народжіня, і єднакых прав, котры ся не можуть одобрати ани єдному членови людьской родины, є фундаментом слободы, справoдливости і міру на світі,
  • зато, бо выслідком нерешпектованя людьскых прав і їх зневажованя были барбарьскы діла, котры потуплёвали сумліня людства а зато, бо за найвышшый ціль простого народа было выголосене выбудованя світа, в котрім будуть люде хосновати слободу прояву, пересвідчіня, і де будуть ослободжены од страху і біды,
  • зато, бо є потрібне, жебы людьскы права были охранёваны законами, кідь чоловік не мать быти дотиснутый ку крайным рішіням в бою протів тіранії і утиску, кідь уж нич інакше не помогло,
  • зато, бо є потрібне підтримовати розвиваня приятельскых одношінь меджі народами,
  • зато, бо народ споєных народів ствердив в Харті свою віру в основны людьскы права, в достойность і ціну людьской особности, єднакы права мужів і жен і задумав собі підтримовати соціалный проґрес і ліпшы жывотны условія у векшій слободі,
  • зато, бо членьскы штаты перебрали завязок добити ся в сполупраці з ОСН розвиваня, цілкового решпектованя і дотримованя людьскых прав і основных слобод і
  • зато, бо всеобще порозумліня про тоты права і слободы є высоко важне про повне реалізованя того завязку,
  • Вална громада ОСН выголошує тоту Всеобщу декларацію людьскых прав як сполочный ціль про вшыткы народы і вшыткы штаты з намірінём, жебы каждый єден окремый чоловік, і каждый орґан сполочности, маючі все на памяти тоту декларацію, старав ся научанём і выховов шырити почливість ку тым правам і слободам і забеспечіти поступныма внутроштатныма і меджінародныма інтервенціами їх цілкове і ефектівне решпектованя і дотримованя як меджі народом самых членьскых штатів, так і меджі народом теріторій, котры суть під їх юрісдікціёв. 
Статя 1
  • Вшыткы люде ся родять як слободны і рівны в достойности і правах.
  • Суть обдарованы розумом і сумлінём і мають робити в духу братства.
Статя 2
  • Каждый мать право на вшыткы слободы і права, котры установлює тота декларація, нияк не позераючі на расу, фарбу, (женьскый або мужскый) род, язык, реліґію, політічне або інакше думаня, народностне або соціалне походжіня, маєток, род, або інакше поставліня.
  • Далей ся не будуть робити ниякы розділы на основі політічного, правного, або меджінародного поставліня державы  або теріторії, ку котрым належыть слобода, ці іде о державу, або о теріторію незалежну, під опіков, несамосправну, або маючу інакше огранічіня сувереніты.
Статя 3
  • Каждый мать право на жывот, слободу і особну беспечность.
Статя 4
  • Нихто не сміє быти триманый в рабстві або в невольніцьтві.
  • Вшыткы формы рабства і обходованя із рабами суть заказаны.
Статя 5
  • Нихто не сміє быти мученый, не сміє ся з ним заобходжати грубо, нелюдьскы, понижовати го ці трестати.
Статя 6
  • Каждый мать право на то, жебы всяды была решпектована ёго правна субєктівіта
Статя 7
  • Вшыткы суть рівны перед законом і мають право на єднаку основну охорону без даякой діскрімінації.
  • Вшыткы мають право на єднаку охорону протів хоцьякой діскрімінації, котра порушує тоту декларацію і протів хоцьякого гуцканя к такий діскрімінації.
Статя 8
  • Каждый мать право на ефектівну охорону протів діяня, котре порушує основны права, котры суть му признаны конштітуціёв або законом перед внутроштатныма судами.
Статя 9
  • Нихто не сміє быти свойвольно арешованый, затриманый або выгощеный.
Статя 10
  • Каждый мать єднаке право быти рядні і голосно выслуханый незалежным і нестранным судом, покы іде о установліня ёго прав і повинностей, або о хоцьяке трестне обвинніня протів нёго.
Статя 11
  • Каждый хто є обвиненый з трестного діяня, мать право быти поважованый за  невинного, покы не была доказана ёго вина через законный процес, в котрім му были даны вшыткы можны зарукы потрібны на ёго защіту.
  • Нихто не сміє быти одсудженый за нияке діяня або за не діяня, котре в часі, кідь было зроблене, не было подля внутроштатного або меджінародного права трестным діянём.
  • Тыж не сміє быти уділеный трест вышшый, як кебы быв уділеный в часі, кідь было трестне діяня зроблене.
Статя 12
  • Нихто не сміє быти выданый свойвольному мішанюся до особного жывота, до родины, обыстя або корешпонденції, ани атакам на свою честь и репутацію.
  • Каждый мать право на правну охорону протів такого мішаня ся або атакованя.
Статя 13
  • Каждый мать право слободні ся рушати і выбрати собі місце на жытя в рамках граніць каждого штату
  • Каждый мать право охабити хоцькотру державу, і свою материньску, і вернути ся до своёй державы.
Статя 14
  • Каждый мать право выглядати і хосновати азіл перед пронаслідованём в дугых державах.
  • Тото право не мож ужывати в припаді пронаслідованя на основі неполітічных трестных діянь або діянь, котры протіворечат правилам ОСН.
Статя 15
  • Каждый мать право на штатне обчанство.
  • Нихто не сміє быти свойвольно лишеный своёго штатного обчанства ани права своє штатне обчанство змінити.
Статя 16
  • Мужы і жены в моменті кідь набыли повнолітя, мають право без хоцьякого спераня з причіны расы, народности або реліґії собашыти ся (вінчати ся) і заложыти родину.
  • Покы іде о манжелство, обідвоє мають нарок на єднакы права в манжелстві і при розводі.
  • Совашыти (вінчати) ся мож лем зо солободным і повным согласіём будучіх манжелів
  • Родина є природнов і фундаменталнов частков сполочности а мать нарок быти охранёвана сполочностёв і штатом.
Статя 17
  • Каждый мать право мати маєток як сам, так вєдно з другым.
  • Никому не сміє быти свойвольно взятый ёго маєток.
Статя 18
  • Каждый мать право на слободу думаня, сумліня і реліґії.
  • Тото право загартать в собі і слободу міняти свою реліґію або віру, як і слободу проявлёвати свою реліґію або віру сам або вєдно з другыма, ці публічно або пріватно, учіти або робити реліґійны акты, богослужіня і утримовати обряды.
Статя 19
  • Каждый мать право на слободу пересвідчіня і прояву.
  • Тото право не допущать, жебы дахто быв виноватый за своє пересвидчіня а загартать в собі і право глядати, приїмати і шырити інформації і думкы хоцьякыма средствами, непозераючі на граніці
Статя 20
  • Каждый мать ґарантовану слободу мірно ся зґруповати і здружовати.
  • Нихто не сміє быти тисканый до того, жебы быв членом даякого здружіня.
Статя 21
  • Каждый мать право быти участный на справованю своёй державы прямо, або через слободні воленых заступників
  • Каждый мать право на єднакый доступ к публічным службам у своїй державі.
  • Фундаментом владной мочі мать быти воля народу.
  • Тота воля мать быти выповиджена в періодічных і нефалзіфікованых вольбах, котрых основов є всеобще і єднаке право голосовати через тайне голосованя або інакшым рівноцінным способом, котрый забеспечіть слободу голосованя. 
Статя 22
  • Каждый чоловік як член общества мать право на соціалну забеспеку і на реалізованя прав потрібных про ёго достойность і слободне розвиваня особности у сфері господарьскій, соціалній і културній, через народны снажіня і меджінародну коордінацію в єдноті зо штруктуров і резервами конкретного штату.
Статя 23
  • Каждый мать право на роботу, слободне выбраня сі професії, на справодливы і приятельны условия роботы і на охорону перед безроботов. Каждый мать, без даякой діскрімінації, нарок на єднакый плат за єднаку роботу.
  • Каждый хто робить, мать нарок на справодливу і приятельну одміну, котра бы забезпечовала ёму самому і ёго родині достойне жытя, а котра бы была доповнена, як бы было треба, далшыма средствами соціалной охороны.
  • На охорону своїх інтересів мать каждый право основати одборовы-професны орґанізації і входити до них.
Статя 24
  • Каждый мать право на одпочінок і реґенерацію, враховано розумного огранічіня робочіх годин і періодічну плачену доволенку.
Статя 25
  • Каждый мать право на жывотну рівень, котра є адекватна здоровю і благу ёго і ёго родины, враховано їджіня, облечіня, бываня, медіцінской старостливости і потрібных соціалных служеб, право на забеспечіня кідь є чоловік без роботы, в хвороті, при інвалідіті, при вдовстві, в старобі або в другых припадах страты зароботку, котры суть незалежны од нёхо самого.
  • Материнство і дітинство мають нарок на окрему старостливість і поміч.
  • Вшыткы діти, ці манжельскы або неманжельскы мають хосновати єднаку соціалну охорону.
Статя 26
  • Каждый мать право на научаня. Научаня мать быти бесплатне а то в найменшій міри при початковім і основнім школованю.
  • Основне научаня мать быти повинне.
  • Технічне і одборне научаня мать быти доступне про вшыткых а тыж вышше научаня мать быти доступне про вшыткых, подля їх способносей.
  • Научаня мать быти заміряне на повне розвиваня особности чоловіка і на посилніня почливости людьскых прав і основных слобод.
  • Мать помагати взаємному порозумліню, зношаню ся і приятельству меджі вшыткыма народами і расовыма, і реліґійныма ґрупами, як і далшому діяню ОСН за утриманя міру.
  • Родичі мають пріорітне право выберати школованя  про свої діти.
Статя 27
  • Каждый мать право быти слободні участным на културнім жывоті сполочности, хосновати плоды уміня, і быти участным на научнім проґресі і ёго выслідках.
  • Каждый мать право на охорону моралных і матеріалных інтересів, котры выходять із ёго науковой, літературной або умелецькой творчости.
Статя 28
  • Каждый мать право на екзістенцію такого общественного і меджінародного реґламенту, в котрім бы ся права установлены в тій декларації в повности реалізовали.
Статя 29
  • Каждый мать повинности перед сполочностёв, в котрій лем може слободно і в повности розвивати свою особность.
  • При реалізованю своїх прав і слобод ся каждый поддавать лем тым огранічіням, котры установлює закон а лем зато, жебы ся забеспечіло решпектованя прав і слобод другых людей і справодливых претензій моралкы, публічного порядку і всеобщого блага в демократічній сполочности.
  • Повніня тых прав і слобод не сміє в ниякім припаді протіворечіти цілям і прінціпам ОСН.
Статя 30
  • Нич в тій декларації ся не може толковати так, жебы давало дакотрому штату, дакотрій ґрупі або особі даяке право діяти або допущати ся діяня, котре бы было заміряне на утискованя дакотрого із прав або дакотрой із слобод, котры суть названы в тій декларації.

>> Charta ľudských práv všeobecná deklarácia v SK verzii
>> ​Digitálny manuál ľudských práv v rusínskom jazyku - eKniha v kocke

 

> Späť