Рамковый договор на охорону народностных меншын

Членьскы штаты Рады Европы і другы штаты, котры суть сіґнатарями того рамкового договору,

  • маючі на памяти, же цілём Рады Европы є досягнути векшу єдноту меджі єй членами з умыслом охороны і реалізації ідеалів і прінціпів, котры суть сполочным наслідством,
  • маючі на памяти, же єдным зо способів як прийти до того ціля є охорона і даше розвиваня людьскых прав і основных слобод,
  • желаючі сі діяти в згоді з Выголошінём голов штатів і влад членьскых штатів Рады Европы, котре было прияте 9. октобра 1993 у Видню,
  • маючі наміріня, в рамках своёй леґітімной теріторії охоронёвати екзістенцію народностных меншын,
  • маючі на памяти, же непокіна европска історія вказала, же охорона  народностных меншын є важна про стабіліту, демократічну беспечность і мір на тім контіненті,
  • маючі на памяти, же плуралітна і реално демократічна сполочность бы мала не лем решпектовати етнічну, културну, языкову і реліґійну ідентіту каждой особы, котра належыть ку наросностній меншыні, но і вытворёвати зодповідаючі условія, котры єй дозволять проявлёвати, утримовати і розвивати тоту ідентіту,
  • маючі на памяти, же вытворіня атмосферы толеранції і діалоґу є важне на то, жебы културна різність могла быти джерелом і фактором не розділёваня, но обогачованя каждой сполочности,
  • маючі на памяти, же вытворіня толерантной і просперуючой Европы залежыть не лем од сполупраці меджі штатами, но жадать собі і черезгранічну сполупрацю меджі локалныма і реґіоналныма орґанами без пошкоджіня конштітуції і теріторіалоной компактности каждого штату,
  • приглядаючі на Европскый договор о охороні людьскых прав і основных слобод і на пртоколы ку нёму,
  • приглядаючі на завязкы, котры ся дотуляють охороны народностных меншын і суть обсягнуты в договорах і деклараціях Орґанізації споєных народів і в документах Конференції о беспечности і сполупраці в Европі, головно в Коданьскім докуметі з 29. юна 1990,
  • маючі наміріня установити прінціпы, котры ся мають решпектовати, а з них  выходжаючі завязкы з цілём забеспечіти в членьскых штатах  і в тых штатах, котры ся можуть стати участниками того документу, ефектівну охорону народностных меншын і прав і слобод, коты належать тым меншынам в рамках правнохо штату з решпектованём сувереніты штату і теріторіалной компактности,
  • маючі наміріня апліковати прінціпы установлены в тім рамковім договорі через внутроштатну леґислатіву і адекватну владну політіку,
    догодли ся так:
Часть I

Статя 1
  • Охорона народностных меншын і прав і слобод особ, коты належать к тым меншынам творить інтеґралну частку меджінародной охороны людьскых прав і належыть до рамок меджінародной сполупраці.
Статя 2
  • Установліня того рамкового договору ся будуть апліковати в добрій вірі, в духу порозумліня і толеранції і в згоді з прінціпами доброго сусідства, приятельскых одношінь і сполупраці меджі штатами.
Статя 3
  • Кажда особа, котра належыть ку народностній меншыні мать право слободні собі выбрати ці ся мать з нёв заобходжати як з особов, котра належыть ку народностній меншыні, або ні, а про тот выбер або про хоснованя прав споєных з тым выбером, не буде поставленый до невыгодной позіції
  • Особы, котры належать ку народностным меншынам можуть хосновати права і слободы, котры выходжають із прінціпів зафіксованых в тім рамковім договорі як індівідуално, так і довєдна з другыма.
Часть II
 
Статя
4
  • Стороны ся завязують ґарантовати особам, котры належать ку народностным меншынам право рівности перед законом і єднаку охорону зо закона. В одношіню ку тому ся заказує кажда діскрімінація основана на належности ку наросностній меншыні.
  • Стороны ся завязують, же там, де то є потрібне, приймуть адекватны опатріня з цілём підтримовати во вшыткых сферах господарьского, сполоченьского, політічного і културного жывота повну і ефектівну рівність меджі особами, котры належать ку народностній меншыні і особами, котры належать к векшыні. В одношіню ку тому, будуть уділёвати зодповідаючій інтерес шпеціалным условіям про особы, котры належать ку наросностным меншынам.
  • Опатріня прияты в згоді з пунктом 2 ся не будуть брати за акт діскрімінації.
Статя 5
  • Стороны ся завязують підтримовати прязнивы условія, про особы, котры належать ку народностным меншынам, потрібны про утриманя і розвиваня їх културы, на утриманя елементів їх ідентіты, головно їх реліґії, языка, традіцій і културного наслідства.
  • Без шкоды на опатрінях приїманых в рамках общой інтеґрачной політікы ся стороны будуть стримовати од політікы або од способів заміряных на асімілацію особ, коты належать ку народностным меншынам, протів їх волі, і будуть їх охранёвати перед хоцьякым поступом, котрый бы быв заміряный на асімілацію.
Статя 6
  • Стороны будуть підтримовати духа толеранції і меджікултурный діалоґ і будуть приїмати ефектівны опатріня на підтримку взаємного решпектованя і порозумліня і сполупрацю меджі вшыткыма особами, котры жыють на їх теріторії, непозераючі на їх етнічну, културну, языкову або реліґійну ідентіту головно во сфері научаня, културы і масмедій.
  • Стороны ся завязують прияти адекватны опатріня  на охорону особ, котры бы могли быти обєктом огоржіня або акту діскрімінації, неприятельства, або насильства про їх етнічну, културну, языкову або реліґійну ідентіту.
 Статя 7
  • Стороны забеспечать решпектованя права каждой особы, котра належыть ку народностній меншыні на слободу мірного згромаждёваня, слободу здружованя, слободу прояву і слободу думаня, сумліня і реліґії.
Статя 8
  • Стороны ся завязують акцептовати, же кажда особа, котра належыть ку наросностній меншыні мать право голосити ся ку своїй реліґії або вірі і основати реліґійны інштітуції, орґанізації і здружіня.
Статя 9
  • Стороны ся завязують акцептовати, же право на слободу прояву каждой особы, котра належыть ку наросностній меншыні обсягує слободу нагляду і слободу приїмати і ознамовати інформації і думкы в языку меншыны, без мішаня ся штатных урядів і непозераючі на граніці. Стороны в рамках своёго правного порядку забеспечать, жебы особы, котры належать ку наросностным меншынам не были діскрімінованы в доступі ку масмедіам.
  • Установліня пункту 1 не сперать сторонам без діскрімінації і на основі обєктівных крітерій жадати ліценції на звукове, радіове і телевізне высыланя, або на подниканя в кінематоґрафії.
  • Стороны не будуть робити обштрукції особам, котры належать ку наросностным меншынам при основаню і хоснованю прінтовых масмедій. В рамках правной реґулації звукового, радіового і телевізного высыланя, забеспечать в рамках можностей і з решпектованём установліня пункту 1, же особам, котры належать ку наросностным меншынам буде дана можность основати і хосновати свої масмедіа.
  • В рамках своїх правных сістемів страны приймуть про особы, котры належать ку наросностным меншынам адекватны опатріня на злегчіня їх доступу ку масмедіам і на підтримку толеранції і забеспечіня културной плураліты.
Статя 10
  • Стороны ся завязують решпектовати, же кажда особа, котра належыть ку наросностній меншыні мать право словом і письмом слободні, без даякого затримованя, хосновати свій меншыновый язык пріватно і публічно.
  • На теріторіях, де традічно або во векшім чіслі жыють особы, котры належать ку наросностным меншынам, кідь тоты особы о то пожадають, і кідь тота жадость зодповідать реалным потрібностям, стороны ся будуть снажыти забеспечіти, кідь то буде можне, такы условія, котры бы доволили хоснованя меншынового языка в контактах тых особ з адміністратівныма орґанами.
  • Стороны ся завязують ґарантовати каждій особі, котра належать ку наросностній меншыні право, жебы была без затримованя інформована в языку, котрому розумить, о причінах, про котры была взята до вязніці, і о каждім обвиніню протів нёй, як і право на єй обгаёбу в языку меншыны, в припаді кідь є то потрібне і з безплатнов помочов тлумочника.
Статя 11
  • Стороны ся завязують решпектовати, же кажда особа, котра належыть ку народностній меншыні мать право хосновати своє назвіско (мено по отцёви) і мено в языку меншыны і право на ёго офіціалне хоснованя в згоді зо способами, котры давать наш правный сістем.
  • Стороны ся завязують решпектовати, же кажда особа, котра належыть ку народностній меншыні мать право в языку своёй меншыны хосновати означіня, надписы і другы інформації пріватного характеру з намірінём про публічне хоснованя.
  • На теріторіях, де традічно во векшім чіслі жыють особы, котры належать ку наросностным меншынам, в рамках своёго правного сістему, а там де є то зодповідаюче і в рамках договорів з другыма штатами а тыж з пригляднутём на свої шпеціфічны условія, ся стороны будуть снажыти уваджати традічны локалны назвы, назвы уліць і далшы місцеписны дата даны про публічне хоснованя, кідь є о таке означіня дость великый інтерес
Статя 12
  • Там де є то вгодне, стороны приймуть опатріня во сфері научаня і выскуму, заміряны на підтримку познаня културы, історії, языка і реліґії своїх народностных меншын і векшынового жытельства
  • В навязаню на тото, стороны, окрім іншого вытворять адекватны можности на приготовліня учітелів, забеспечать доступ к учебникам і будуть помагати утримованю контактів меджі штудентами і учітелями різных комуніт.
  • Стороны ся завязують підтримовати єднакы условія на доступ ку научаню во вшыткых ступнях школ про особы, котры належать ку народностным меншынам.
 Статя 13
  • В рамках сістемы научаня будуть стороны решпектовати, же особы, котры належать ку народностным меншынам мають право на основаня і забеспечіня ходу своїх пріватных інштітуції про научаня і одборне приготовліня.            
  • З аплікації того права не выходять про стороны ниякы фінанчны завязкы.
Статя 14
  • Стороны ся завязують решпектовати, же кажда особа, котра належыть ку народностній меншыні мать право учіти ся язык своёй меншыны.
  • На теріторіях, де традічно во векшім чіслі жыють особы, котры належать ку наросностным меншынам, ся стороны в рамках своёго школского сістему а в припаді достаточного інтересу будуть снажыти забеспечіти, в рамках можностей, особам, котры належать ку тым меншынам, адекватны можности на учіня їх языка або на научаня в їх языку.
  • Установліня пункту 2 ся буде реалізовати без шкоды на научаню штатного языка або без шкоды на научаню в тім языку.
Статя 15
  • Стороны мусять вытворёвати условія потрібны на ефектівну участь особ, коты належать ку народностным меншынам, на културнім, сполоченьскім і економічнім жывоті, як і на публічных річах, головно тых, котры ся їх дотуляють.
Статя 16
  • Стороны ся будуть стримовати опатрінь, котрыма бы ся змінила доля жытельства на теріторіях де жыють особы, котры належать ку наросностным меншынам, і котрых цілём є огранічовати права і слободы, котры выходжають із прінціпів установленых в тім договорі.
Статя 17
  • Стороны ся завязують, же ся не будуть мішати до права особ, котры належать ку народностным меншынам, на основі котрого можуть надвязовати і утримовати слободны і мірны черезгранічны контакты з особами, котры в згоді зо законом жыють в другых штатах, головно в тых, з котрыма мають єднаку етнічну, културну, языкову або реліґійну ідентіту або єднаке културне наслідство.
  • Стороны ся завязують, же ся не будуть мішати до права особ, котры належать ку народностным меншынам, быти участныма на діяню мімовладных орґанізацій як на народнім, так і на меджінароднім рівню.
Статя 18
  • Там, де є то потрібне, ся стороны будуть старати доїднати білатералны або мултілатералны договоры з другыма штатами, головно зо сусідніма, з цілём забеспечіти охорону особ, котры належать ку народностным меншынам, котрых ся то дотулять.
  • Там, де є то вгодне, будуть стороны приїмати опатріня на підтримку черезгранічной сполупраці.
Статя 19
  • Стороны ся завязують решпектовати і апліковати прінціпы, котры обсягує тот рамковый договор так, же там де є то потрібне, приймуть лем тоты огранічіня, рештрікції або дероґації, котры выходжають із меджінародных правных документів, головно із  Европского договору о охороні людьскых прав і основных слобод, кідь мають одношіня ку правам і слободам, котры выходжають із уведженых прінціпів.
Часть III

Статя 20
  • При практізованю прав і слобод , котры выходжають із  прінціпів, котры обсягує тот рамковый договор, кажда особа, котра належыть ку народностній меншыні буде решпектовати внутроштатный правный сістем і права другых, головно права особ, котры належеть ку векшыні або ку другым народностным меншынам.
Статя 21
  • Нич в тім рамковім договорі ся не буде толковати так, жебы то обсяговало право анґажовати ся в хоцьякім діяню або робити дашто, што бы ся не згодовало з основныма прінціпами меджінародного права, а головно абсолутной рівности, теріторіалной компактности і політічной незалежности штатів.
 Статя 22
  • Нич в тім рамковім договорі ся не буде толковати так, жебы то огранічовало або ануловало тоты людьскы права і основны слободы, котры мож забеспечіти законами хоцькотрой змлувной стороны, або через даяку другу догоду, котрой є змлувнов сторонов.
Статя 23
  • Права і слободы котры выходжають із прінціпів установленых в тім рамковім договорі, кідь обєктом зодповідаючіх установлінь в Европскім договорі о людьскых правах або ёго протоколів, ся будуть толковати в зході з Европскым договором о людьскых правах або ёго протоколами..
Часть IV
 
Статя
24
  • Выбор міністрів рады Европы буде моніторовати, як змлувны стороны дотримують тот рамковый договор.
  • Стороны, котры не суть членами Рады Европы, будуть участны на імплемантачнім механізмі в згоді з поступами, котры будуть установлены.
 Статя 25
  • В часі єдного рока ідучого од набытя платности того рамкового договору про конкретну змлувну сторону, тота змлувна сторона дасть ґенералному таёмникові Рады Европы повну інформацію о леґислатівных і другых опатрінях приятых з цілём сповніня завязків установленых в тім рамковім договорі
  • Кажда сторона, окрім того, ґенералному таёмникові дасть періодічно, або хоцьколи, кідь єй о то Выбор пожадать, хоцьяку далшу інформацію, котра мать значіня про практізованя того рамкового договору.
  • Ґенералный таёмник дасть Выбору мімістрів інформації, котры му были даны в згоді з установлінями той статі.
Статя 26
  • При оцінёваню адакватности опатрінь, приятых сторонами на забеспечіня аплікованя прінціпів установленых тым рамковым договором, буде Выбору міністрів помагати порадный выбор, котрого членове будуть вызначныма експертами у сфері охороны народностных меншын.
  • Зложіня порадного выбору і ёго шор їднаня установить Выбор міністрів в терміні єдного рока по набытю платности того рамкового договору.
Часть V
 
Статя
27
  • Тот рамковый договор є отвореный на підписаня членьскым штатам Рады Европы. Аж до дня набытя ёго платности, буде договор отвореный на підписаня про хоцькотрый далшый штат, котрый на то вызве Выбор міністрів. Є потрібне го ратіфіковати, прияти або схвалити. Ратіфікачны документы, документы о приятю або схваліню будуть усхованы у ґенералного таёмника Рады Европы.
Статя 28
  • Тот рамковый договор набуде платность прешый день в місяцю, котрый наслідує по перейджіню прёх місяців од дня, кідь дванадцять членьскых штатів дасть согласіє быти вязаны договором в згоді з установлінями статі 27..
  • Про каждый членьскый штат, котрый дасть додаточне соглаціє быти вязаный договором, набуде тот рамковый договор платность прешый день в місяцю, котрый наслідує по перейджіню прёх місяців од дня усхованя ратіфікачного документу, документу о приятю або схваліню.
Статя 29
  • По набытю платности того рамкового договору і по конзултації змлувных штатів може Выбор міністрів Рады Европы на основі розгоднутя приятого векшынов в згоді зо статёв 20 буква д) Штатуту рады Европы, вызвати хоцькотрый нечленьскый штат Рады Европы, котрый быв вызваный підписати договор в згоді з установлінями статі 27 а іщі так не зробив, і хоцькотрый нечленьскый штат, жебы ся приєдинили ку договору.
  • Про каждый штат, котый приступить ку рамковому договору, набуде тот договор
    платность першый день в місяцю, котрый наслідує по перейджіню прёх місяців од дня одовзданя документу о приступліню ґенералному таёмникови Рады Европы.
Статя 30
  • Каждый штат може при підписаню або усхованю ратіфікачных документів, документів о приятю або схваліню установити єдну, або вецей теріторій, за котрых меджінародны одношіня є зодповідный, і ку котрым ся буде тот рамковый договор односити.  
  • Каждый штат може хоцьколи нескорше через выголошіня послане ґенералному таёмникові Рады Европы розшырити імплементацію того рамкового договору на хоцькотру другу теріторію уведжену в тім выголошіню. Рамковый договор набуде платность в одношіню к тій теріторії першый день в місяцю, котрый наслідує по перейджіню прёх місяців од дня, кідь ґенералный таёмник прияв тото выголошіня.
  • Кажде выголошіня зроблене в згоді з понкатами 1 і 2 ся буде мочі одречі, покы іде о хоцькотру теріторію уведжену в тім выголошіню, озманінём ґенералному таёмникові. Одречіня набуде платность першый день в місяцю, котрый наслідує по перейджіню трёх місяців од дня, кідь ґенералный таёмник прияв тото ознаміня.
Статя 31
  • Хоцькотра сторона договору може хоцьколи зрушыти тот рамковый договор через ознаміня послане ґенералному таёмникові Рады Европы.
  • Тото зрушіня набуде платность першый день в місяцю, котрый наслідує по перейджіню шестёх місяців од дня, кідь ґенералный таёмник прияв єй ознаміня.
Статя 32
  • Ґенералный таёмник Рады Европы оголосить членьскым штатам рады Европы, другым змлувным штатам і вшыткым штатам, котры приступили ку тому рамковому договору,
  1. каждый підпис,
  2. усхованя каждого ратіфікачного документу, документу о приятю, схваліню або приступліню,
  3. датум набытя платности того рамкового договору в згоді із статями 28, 29 і 30,
  4. хоцьяке далше діяня, ознаміня або комунікацію, котра ся односить ку тому договору.
  • На доказаня того, підписаны, котры на то мали рядне повномочіє, підписали тот рамковый договор.
  • Зроблене в Штрасбурґу 1. фебруаря 1995 в англіцькім і во фрамцузскім языку, причім обідва варіанты мають єднаку платность, в єднім выготовліню, котре буде усховане в архівах Рады Европы. Ёго овірены копії пошле ґенералный таёмник Рады Европы вшыткым членьскым штатам Рады Европы і вшыткым штатам, котры были вызваны приступити ку тому рамковому договору.

>> Rámcový dohovor Rady Európy na ochranu národnostných menšín v SK verzii
>> ​Digitálny manuál ľudských práv v rusínskom jazyku - eKniha v kocke
 

> Späť