Основны людьскы права

Основны права і слободы суть установлены в другій голові Конштітуції Словацькой републікы:

1.   Основны людьскы права і слободы (статя 14-25):

  • способность каждого на права;
  • право на жывот (проблематіка перерушіня гравідіты, трест смерти);
  • інтеґріта особы і єй особных діл (може быти огранічена в законом установленых припадах);
  • заказ мучіня,  грубого,  нелюдьского ці понижуючого заобходжаня або тресту;
  • особна слобода (напр. огранічіня особной слободы, затриманя обвиненого або подозривого,  увязніня, уставна медіцінска старостливость, слідованя душевного ставу);
  • заказ нученых робот або служеб (выняткы суть припустны напр. в припаді особ при повніню тресту одобратя слободы, одсудженых на інакшый трест, вояків, природных катастроф, при охороні жывота, здоровя, меншых сельскых служеб на основі закона);
  • право сохранити людьску достойность, особну честь, добру репутацію  і на охорону мена, на охорону перед неоправненым мішанёмся до родинного і особного жывота;
  • охорона перед незаконным зберанём, публікованём або інакшым знеужыванём дат о своїй особі;
  • право мати маєток (охорона властництва, огранічіня властницкого права, наслідство/дідіня, вывластніня);
  • інтеґріта обыстя (на вступ до обыстя є потрібне согласіє того, хто там жыє; суть становлены і выняткы, наприклад в припаді домовой контролі в трестнім конаню, при охороні жывота, здоровя, меєтку особ, охороні прав і слобод другых, при одвернутю заважного огрожіня публічного порядку);
  • письмова тайна, тайна посыланых справ, іншых писомностей, охорона особных дат;
  • слобода  на рушаня ся і на місце жытя, заказ выгощіня своёго обчана (закон може тоты слободы огранічіти, кідь є то нутне про беспечность штату, утриманя публічного порядку, охорону здоровя або охорону прав і слобод другых і на ограніченых теріторіях і в інтересах охороны природы);
  • слобода думаня, сумліня, реліґійной орьєнтації і віры, право змінити реліґійну орьєнтацію і віру, публічно проявлёвати своє думаня, реліґію, віру, быти участным на реліґійных обрядах, на научаню реліґії, орґанізованю церьковного жывота (тоты слободы мож огранічіти законом кідь іде о інтервенції в демократічній сполочности нутны на охорону публічного порядку, здоровя і моралкы або прав і слобод другых);
  • бранна повинность, воєньска служба (нихто не може быти тисканый к повніню воєньской службы, кідь то протіворечіть ёго сумліню або реліґії).
2.   Політічны права (статя 26-32):
  • слобода прояву і право на інформації, право повідати свої нагляды, друковати періодіка, заказ цензуры, повинность орґанів публічной мочі інформовати о своїм діяню (тоты права можуть быти огранічены законом, кідь іде о інтервенції в демократічній сполочности нутны на охорону прав і слобод другых, беспечность штату, публічного порядку, здоровя і моралкы);
  • петічне право, право обертати ся на штатны орґаны і орґаны теріторіалной самосправы із претензіями, пропозіціями і скаргами, заказ вызывати на порушованя оснобных прав і слобод, заказ мішатися петіціёв до незалежности суду;
  • право мірно ся зґруповати, зґрупованя ся не сміє быти залежне од поволіня орґану публічной справы (закон може тоты права огранічіти, кідь є то нутне, про беспечность штату, на охорону публічного порядку, про забраніня трестным ділам або на охорону прав і слобод другых);
  • право обчанів быти участныма на справованю діл публічных, прямо або через своїх заступників (волебне право);
  • право обчанів поставити ся протів - протів каждого, хто бы нищів демократічный порядок основных людьскых прав і слобод названых в Конштітуції Словацькой републікы за передпокладу, же діяня конштіутчных орґанів і ефектівне хоснованя законных средст є знеможнене
3.   Права народностных меншын і етнічных ґруп (статя 33-34):

Обчане, котры суть в Словацькій републіці народностныма меншынами або етнічныма ґрупами мають право:
  • на многостранне розвиваня, головно розвивати свою културу, шырити і приїмати інформації в материньскім языку, здружовати ся в народностных здружінях, основати і утримовати научны і културны інштітуції;
  • на школованя в материньскім языку;
  • хосновати їх язык в уряднім контакті;
  • брати участь на рішіню діл, котры ся односять ку народностным меншынам або етнічным ґрупам 
Належность ку хоцькотрій народностній меншыні або етнічній ґрупі не сміє быти никому на шкоду.
 
Практізованём названых прав не сміє доходити ку огрожіню сувереніты і теріторіалной компактности Словацькой републікы і ку діскрімінації єй другых жытелів.
 
4.    Господарьскы, соціалны і културны права (статя 35-43):
  • право на слободну вольбу професії, приготовліня на ню, право подникати, робити інакше зароботкове діяня (суть даны законны условія и огранічіня);
  • право обчанів на роботу і адекватне гмотне забеспечіня тых обчанів,  котры не зо своёй вины не можуть тото право хосновати.
  • право на справодливы і приятельны условия роботы, наприклад право на одміну за зроблену роботу, охорону перед свойправным пропущанём і діскрімінаціёв, право на одпочінок по роботі, доволенку, колектівне выїднаваня,  охорону беспечности і здоровя при роботі;
  • право слободні ся здружовати з другыма на охорону своїх господарьскых і соціалных інтересів (основня і діяня одборовых орґанізацій), право на штрайк;
  • право на звышену охорону при роботі і окремы условія роботы (жены, доростлы, здравотні постигнуты особы);
  • право на адекватне гмотне забеспечіня в старобі, при неспособности робити і при страті жывітеля, поміч в гмотній нужді;
  • право на охорону здоровя, бесплатну медіцінску старостливість на основі медіцінского поіщіня, право на медіцінскы помічникы подля законом установленых условій;
  • охорона манжелства, родичовства, родины, окрема старостливость про ґравідны жены, родичовска выхова і старостливость;
  • право на научаня;
  • слобода наукового выскуму і уміня.
5.   Право на охорону жывотного околітого простору і културного наслідства (статя 44-45):
  • право на прязнивый жывотный околітый простор;
  • право на скоры і повны інформації о ставі жывотного околітого простору і о причінах і наслідкох того ставу;
6.   Право на судну і інакшу правну охорону  (статя 46-50):

Меджі права на судну і інакшу охорону належыть наприклад:
  • право домагати ся свого права на незалежнім і нестраннім суді законом установленым поступом;
  • право обертати ся на суд покы іде о перешетріня розгоднутя орґану публічной сптавы;
  • право на нагороду шкоды зробленой незаконным розгоднутём суду, іншакого штатного орґану або орґану публічной справы або недобрым урядным поступом;
  • право одрікнути выповідати,  кідь бы тым моглa быти запричіненa трестнa перзекуція собі або близкій особі;
  • право на правну поміч в діяню перед судами, іншакыма штатныма орґанами публічной справы од зачатку конаня при условіях установленых законом;
  • право на тлумочника;
  • не можность одобратя законному судцёви;
  • право на публічне переїднаня без збыточного затримованя;
  • право выповісти ся ку вшыткым уведженым доказаням;
  • право на то,  жебы на того,  протів котрого ся веде трестне конаня, ся смотрило як на невинного, покы суд невысловить одсуджуючім розсудком ёго вину;
  • право обвиненого, жебы му быв даный час і можность на приготовліня обгаёбы i жебы ся міг обгаёвати сам або через своёго адвоката (право на обгаёбу);
  • право обвиненого одрікнути выповідати;
Джерело: Публічный  охранця прав

>> Základné ľudské práva v SK verzii
>> ​Digitálny manuál ľudských práv v rusínskom jazyku - eKniha v kocke
 

> Späť